Балто-слов’янська теорія походження Русі: історіографія проблеми
Анотація
Стаття присвячена комплексному аналізу досліджень з питання балто-слов’янського походження Русі в контексті розвитку історичної думки ХVІІІ – початку ХХІ ст. Розкриваються передумови зародження балто-слов’янської концепції. Акцентується увага на перших наукових працях, в яких доводиться прибалтійське походження перших руських князів та принесення державності саме з південно-балтійського регіону. Основна увага приділяється історіографічним працям Г. Міллера, М. Ломоносова М. Максимовича, С. Русова та І. Боричевського, С. Гедеонова, Ю. Венеліна, які припускали, що руси на півночі могли називатися варягами, але не належали до їх племені, а були тісно пов’язані з племенами поморських слов’ян – ружан, ран, рун, русів. Детально розкриваються погляди прямого сподвижника М. Ломоносова М. Костомарова, котрий шукав Русь на балтійському узбережжі в гирлі річки Німан, яка литовською називається "Русь". Саме правий берег річки, за переконанням вченого, називався Руссю або Русією, а народ, що там мешкав, – русами або русіеснами і належав до литовського племені жмудь. В публікації також наголошується на значному внеску у розвиток даної концепції і радянських вчених, які, попри офіційні марксистсько-радянські доктрини, всупереч диктату з боку Б. Рибакова, насмілювалися висловювати думку про південнобалтійське походження Русі. Саме стараннями радянських істориків була започаткована так звана "циркумбалтійська" теорія Пашуто-Лєбєдєва. В статті також аналізуються погляди сучасних істориків, зокрема В. Вілінбахова, М. Трухачова та А.Кузьміна, В. Фоміна, які критично ставляться до неонорманізму і підіймають тим самим розробку варяго-руського питання на абсолютно інший науковий рівень. Саме їх стараннями була закладена концепція багатоцентровості Русі.
Посилання
2. Alpatov M. A. (1973). Russkaya istoricheskaya myisl i Zapadnaya Evropa XII–HVII vv. [Russian Historical Thought and Western Europe of the XII –XVII centuries]. Moscov [in Russian].
3. Behunov Yu. K. (2006). Istoriya Rusi : v 5 t. [History of Rus: in 5 volumes]. Saint Petersburg [in Russian].
4. Borychevskyi Y. (1840). Rusyi na yuzhnom beregu Baltiyskogo morya [Russ on the Southern Coast of the Baltic Sea] Maiak, Vol. 7, 65–98.[in Russian].
5. Venelyn Yu. (1870). Izvestiya o varyagah arabskih pisateley i zloupotreblenie v istolkovanii onyih [News about the Varangians of Arab writers and Misuse in the Interpretation of them] Chtenyia v obshchestve ystoryy y drevnostei rossyiskykh. Vol. 4, 58–85. [in Russian].
6. Venelyn Yu. (1848). O nashestvii zavislyanskih slavyan na Rus do Ryurikovyih vremen [On the Invasion of the Vistula Slavs to Rus until the Time of Rurik]. Chtenyia v obshchestve ystoryy y drevnostei rossyiskykh Vol. 56–89. [in Russian].
7. Venelyn Yu. (1842). Skandinavomaniya i eyo poklonniki [Scandinavomania and its Fans]. Moscov [in Russian].
8. Vylynbakhov V. B. (1980). Sovremennaya istoriografiya o probleme "Baltiyskie slavyane i Rus" [Modern Historiography on the "Baltic Slavs and Rus" Problem] Sovetskoe slavianovedenye, Vol. 1, 79–84. [in Russian].
9. Hedeonov S. A. (2004). Varyagi i Rus: v 2 ch. 2-e izd. [The Varangians and Rus: in 2 parts ]. Moscov [in Russian].
10. Hote Yu. V. (1930) Zheleznyiy vek v vostochnoy Evrope [Iron Age in Eastern Europe]. Moscov [in Russian].
11. Hrushevskyi M. (2004). IstorIya UkraYini-Rusi: v 11 t., 12 kn. [The History of Ukraine-Rus: in 11 volumes, 12 books.] Vol. 1. [Kyiv in Ukrainian].
12. Kalakura Ya. S. (2004). UkraYinska IstorIografIya : kurs lektsIy [Ukrainian historiography: course of lectures]. [Kyiv in Ukrainian].
13. Kostomarov N. Y. (1990). Istoricheskie proizvedeniya. Avtobiografiya [Historical works. Autobiography]. Kyiv [in Ukrainian].
14. Kostomarov N. Y. (1960). Nachalo Rusi [The Origins of Rus] Sovremennyk.. Vol. 1, 3-56. [in Russian].
15. Kuzmyn A. H. (1970). "Varyagi" i "Rus" na Baltiyskom more ["The Varangians" and "Rus" on the Baltic Sea] Voprosy ystoryy, 1. 28–55. [in Russian].
16. Kuzmyn A. H. (1969). Dve kontseptsii nachala Rusi v Povesti vremennyih let [Two Concepts of the Origins of Rus in the Tale of Bygone Years] Ystoryia SSSR, 6. 81–105. [in Russian].
17. Kuzmyn A. H. (1980). Zametki istorika ob odnoy lingvisticheskoy monografii [Notes of the Historian about one Linguistic Monograph] Voprosyi yazyikoznanyia, 4. 55–58. [in Russian].
18. Kuzmyn A. H. (2003). Nachalo Rusi: Taynyi rozhdeniya russkogo naroda [Origins of Rus: Secrets of the Birth of the Russian people]. Moscov [in Russian].
19. Kuzmyn A. H. (1985). Ob istokah drevnerusskogo prava. Sovetskoe gosudarstvo i pravo [On the Origins of Ancient Rus Law] Sovetskoe hosudarstvo
y pravo, 2. 110–119. [in Russian].
20. Kuzmyn A. H. (1987). Odoakr [Odoacer] Dorohamy tіsiacheletyi : sb. ystorycheskykh ocherkov y statei.Vol. 1. 103–129. Moscov [in Russian].
21. Kuzmyn A. H. (1969). Russkie letopisi kak istochnik po istorii Drevney Rusi [Russian Chronicles as a Source on the History of Ancient Rus]. Riazan [in Russian].
22. Kuzmyn A. H. (1969). "Slovo o polku Igoreve" o nachale Russkoy zemli ["Word about Igor's Regiment" about the beginning of the Russian Land ] Voprosy
ystoryy, 5. 60–65. [in Russian].
23. Kunyk A. A. (1864). Zamechaniya A. Kunika. [Remarks by A. Kunik] H. Hedeonov y eho systema proyskhozhdenyia variahov y Rusy. Saint Petersburg [in Russian].
24. Lebedev H. (1988). Rus i chud, varyagi i gotyi (itogi i perspektivyi istoriko-arheologicheskogo izucheniya slavyano-skandinavskih otnosheniy v I tyis. n. e.)
[Russia and Chud, Varangians and Goths (results and perspectives of the historical and archaeological studies of Slavic-Scandinavian relations in the 1st
millennium AD.)] Slaviano-russkye drevnosty. Ystoryko-arkheolohycheskoe yzuchenye Drevnei Rusy. (Vol. 1.). Leningrad[in Russian].
25. Lebedev H. S. (1985). Epoha vikingov v Severnoy Evrope: istoriko-arheologicheskie ocherki [Viking Age in Northern Europe: Historical and
Archaeological Essays].Leningrad [in Russian].
26. Lomonosov M. V. (1952). Drevnyaya Rossiyskaya istoriya [Ancient Russian history] Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi. (Vols. 1-6; vol.6).
Moscov, Leningrad [in Russian].
27. Lomonosov M. V. (1952). Zamechaniya na dissertatsiyu G.-F. Millera "Proishozhdenie imeni i naroda rossiyskogo" [Remarks on G.-F. Miller’s Thesis
"The Origin of the Name and the Russian people"] Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi. (Vols. 1-6;
vol.6). Moscov, Leningrad [in Russian].
28. Mavrodyn V. V. (1946). Akademik N. S. Derzhavin. "Slavyane v drevnosti: kulturno-istoricheskiy ocherk [Academician N. S. Derzhavin. “Slavs in
Antiquity”: cultural and historical essay] Vestnyk drevnei ystoryy, 4. 112. [in Russian].
29. Mavrodyn V. V. (1949). Borba s normanizmom v russkoy istoricheskoy nauke : stenogramma publichnoy lektsii, prochitannoy v Leningrade [The Fight
against Normanism in Russian Historical Science: a transcript of a public lecture delivered in Leningrad]. Leningrad [in Russian].
30. Mavrodyn V. V. (1946). Drevnyaya Rus (Proishozhdenie russkogo naroda i obrazovanie Kievskogo gosudarstva) [Ancient Rus (the Origin of the Russian people and the formation of the Kiev State)].Leningrad [in Russian].
31. Mavrodyn V. (1945). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva [Formation of the Ancient Rus State]. [Leningrad [in Russian].
32. Mavrodyn V. V. (1971). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva i formirovanie drevnerusskoy narodnosti [Formation of the Ancient Rus State and
Formation of Ancient Russian People]. Moscov [in Russian].
33. Maksymovych M. A. (1879). Sobranie pochineniy [Collected Works]. Kyiv [in Ukrainian].
34. Melnykova E. A. (1984). Drevnerusskie vliyaniya v kulture Skandinavii rannego srednevekovya (k postanovke problemyi) [Ancient Rus Influences in the
Scandinavian Culture of the early Middle Ages (to the formulation of the problem)] Ystoryia SSSR, 3.18–36. [in Russian].
35. Myller H. F. (1761). Kratkie izvestiya o nachale Novagoroda i o proishozhdenii rossiyskogo naroda, o novgorodskih knyazyah i znatneyshih onago
goroda sluchayah. Sochineniya i perevodyi k polze i uveseleniyu sluzhaschie [Brief News about the Beginning of Novagorod and about the Origin of the Russian
People, about the Novgorod Princes and the most Distinguished Cases of the City] Sochynenyia y perevody k polze y uveselenyiu sluzhashchye. Vol. 2. Petersburg [in Russian].
36. Myller H. F. (1788). O narodah izdrevle v Rossii obitavshih. SPb. Izhdiveniem' Obschestva starayuschagosya o napechatinii knig' [On the peoples lived in Russia since ancient times] Yzhdyveniem Obshchestva staraiushchahosia o napechatyniy knyh. Saint Petersburg [in Russian].
37. Myller H. F. (1755). O pervom letopisatele rossiyskom, prepodobnom Nestore, i ego letopisi, i o prodolzhatelyah onyiya [About the first chronicler of
Russia, the Venerable Nestor, and his chronicle, and about the successors of it] Ezhemesiachnyie sochynenyia k polze y uveselenyiu sluzhashchyia, 4. 14–78. [in Russian].
38. Motsia O. P. (2007). Pіvdenna "Ruska zemlya" [Southern Rus Land ]. Kyiv [in Ukrainian].
39. Moshyn V. A. (2010). Varyago-russkiy vopros. Varyago-russkiy vopros v istoriografii. [the Varangian-Russian Issue]. Moscov [in Russian].
40. Nazarenko A. V. (2001). Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyih putyah: mezhdistsiplinarnyie ocherki kulturnyih, torgovyih, politicheskih svyazey 9–11 v.
[Ancient Rus on international routes: interdisciplinary essays on cultural, trade, and political connections of the 9th – 11th centuries].Moscov [in Russian].
41. Nazarenko A. V. (1980). Ob imeni "Rus" v nemetskih istochnikah 9–11 vv. [On the name "Rus" in German sources of the 9th – 11th centuries] Voprosyi
yazyikoznaniya, 5. 6. [in Russian].
42. Pavlova H. E. (1986). Lomonosov i stanovlenie otechestvennoy nauki [Lomonosov and the formation of Russian science] Voprosyi ystoryy, 10. 42–51.
[in Russian].
43. Pankratova A. M. (1939). Razvitie istoricheskih vzglyadov M. N. Pokrovskogo [The Evolution of historical views of M. N. Pokrovsky] Protyv ystorycheskoi kontseptsyy M. N. Pokrovskoho. Moscov [in Russian].
44. Pashuto V. T. (1974). Letopisnaya traditsiya o plemennyih knyazheniyah i varyazhskiy vopros [Chronicle tradition of tribal reigns and the Varangian issue].
Moscov [in Russian].
45. Pashuto V. T. (1962). Russko-skandinavskie otnosheniya i ih mesto v istorii srednevekovoy Evropyi [Russian-Scandinavian relations and their place in
the history of medieval Europe].Moscov [in Russian].
46. Petrukhyn V. (2001). Legenda o prizvanii varyagov v srednevekovoy knizhnosti i diplomatii [The legend of the call of the Vikings in the medieval bookishness and diplomacy].Moscov [in Russian].
47. Petrukhyn V. (1995). Ryurik, Sineus i Truvor [Rurik, Sineus and Truvor]. Moscov [in Russian].
48. Pismo M. Maksimovicha k I. Timkovskomu (1891). [Letter of M. Maksimovich to I. Timkovsky] Kyevskaia staryna,Vol. 8, 87. [in Russian].
49. Pohodyn M. (1864). Gedeonov i ego sistema o proishozhdenii varyagov i Rusi [Gideonov and his system about the origin of the Varangians and Rus]. Zapysky Akademyy Nauk. Vol. 8, 2, 55–86. Saint Petersburg [in Russian].
50. Pohodyn M. P. (1846). Issledovaniya, zamechaniya i lektsii o russkoy istorii. v 7 t. [Studies, comments and lectures on Russian history: in 7 volumes].
Vol. 3. Moscov [in Russian].
51. Pokrovskyi M. N. (1933). Russkaya istoriya s drevneyshih vremYon: v 4 t. [Russian history since ancient times: in 4 volumes.]. Moscov [in Russian].
52. Pokrovskyi S. A. (1946). Kievskaya Rus v rabotah sovetskih istorikov
[Kievan Rus in the works of Soviet historians] Sovetskaia knyha, 3–4. 8–27. Moscov [in Russian].
53. Presniakov A. E. (1928). Vilgelm Tomsen o drevneyshem periode russkoy istorii [Wilhelm Thomsen about the most ancient period of Russian history].Moscov [in Russian].
54. Puzanov V. V. (2011). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva v vostochnoevropeyskoy istoriografii: uchebnoe posobie [Formation of the Ancient Rus State in Eastern European Historiography]. Yzhevsk [in Russian].
55. Rubynshtein N. L. (1946). Putanaya kniga po istorii Kievskoy Rusi [Confused book on the history of Kievan Rus] Voprosy ystoryy, 8–9. 109–114. [in
Russian].
56. Rybakov B. A. (1981). Novaya kontseptsiya predyistorii Kievskoy Rusi [New concept of pre-history of Kievan Rus] Ystoryia SSSR, 2. 40–59. [in Russian].
57. Rybakov B. A. (1969). Soyuzyi plemYon i problema genezisa feodalizma na Rusi. Problema vozniknoveniya feodalizma u narodov SSSR [Unions of tribes
and the problem of the genesis of feudalism in Rus ].Moscov [in Russian].
58. Rybakov B. A. (1988). Yazyichestvo Drevney Rusi [Paganism of Ancient Rus]. . Moscov [in Russian].
59. Tatyshchev V. (2003). Istoriya Rossiyskaya: v 3 t. [Russian History: in 3 volumes]. Vol 1. Moscov [in Russian].
60. Tykhomyrov M. N. (1953). O proishozhdenii nazvaniya "Rossiya"[About the Origin of the name "Russia"] Voprosy ystoryy, 11. 93–96. [in Russian].
61. Tomsen V. (1891). Nachalo Russkogo gosudarstva [The Origins of the Rus state].Moscov [in Russian].
62. Trukhachev N. S. (1981). Popyitka lokalizatsii Pribaltiyskoy Rusi na osnovanii soobscheniy sovremennikov v zapadnoevropeyskih i arabskih istochnikah 10–13 vv. [Attempt to localize Baltic Rus on the basis of reports of contemporaries in Western European and Arab sources of the 10th – 13th centuries]. Moscov [in Russian].
34 Literature and Culture of Polissya № 94. Series "History Research" № 11
63. Florynskyi V. M. (1894). Pervobyitnyie slavyane po pamyatnikam ih doistoricheskoy zhizni: opyit slavyanskoy arheologii: v 2 ch. [Primitive Slavs according to monuments of their prehistoric life: the experience of Slavic archeology: in 2 parts]. Part 1. Tomsk [in Russian].
64. Fomyn V. V. (2005). Varyagi i Varyazhskaya Rus : K itogam diskussii po varyazhskomu voprosu [The Varangians and Varangian Rus: To the results of the
discussion on the Varangian issue]. Moscov [in Russian].
65. Fortynskyi F. (1878). Varyagi i Rus. Istoricheskoe issledovanie S. Gedeonova [The Varangians and Rus. Historical research by S. Gedeonov]. Saint
Petersburg [in Russian].
66. Froianov Y. Y. (1991). Istoricheskie realii v letopisnom skazanii o prizvanii varyagov [Historical realities in the chronicle tale of the call of the Vikings
67. Froianov Y. Y. (1977). Osnovnyie etapyi sotsialnogo razvitiya drevnerusskogo goroda (IX–XII vv.) [The main stages of the social development of the ancient Rus city (IX – XII centuries)] Drevnye horoda : materyaly k Vsesoiuznoi konferentsyy "Kultura Srednei Azyy y Kazakhstana v epokhu ranneho srednevekovia". (pp. 69–71). Leningrad [in Russian].
68. Froianov Y. (1986). Goroda-gosudarstva v Drevney Rusi. Stanovlenie i razvitie ranneklassovyih obschestv [City-states in Ancient Rus]. Leningrad [in
Russian].
69. Khromov S. S. (1982). Nekotoryie itogi i aktualnyie problemyi izucheniya otechestvennoy istorii v svete resheniy XXVI s'ezda KPSS [Some results and
actual problems of studying national history in the light of the decisions of the XXVI CPSU Congress]. Moscov [in Russian].
70. Shaskolskyi Y. P. (1964). Stolbovskiy mir 1617 g. i torgovyie otnosheniya Rossii so Shvedskim gosudarstvom [The Stolbovsky Peace of 1617 and the trade
relations of Russia with the Swedish state]. Moscov, Leningrad [in Russian].
71. Shyshkyn Y. H. (1997). Problemyi obrazovaniya Drevnerusskogo gosudarstva v otechestvennoy istoriografii (1917–1990-e godyi). [Problems of the
formation of the Ancient Rus state in Russian historiography (1917-1990s)]. Canidate’s thesis. Tiumen [in Russian].
Переглядів анотації: 307
Авторське право (c) 2019 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.