Політична взаємодія на шляху євроінтеграційних прагнень України та підтримка НАТО необхідних для цього реформ

Анотація

У статті досліджується питання проведення ключових реформ, необхідних для повноцінної підготовки України до вступу в Європейський Союз. Розглянуто ключові проблемні питання стосовно територіальних втрат України, що припали на період збройного протистояння з РФ, та визначення можливих варіантів подальшої долі цих територій. Проаналізовано діяльність країн "Нормандської четвірки" як найбільш дієвого інструмента дипломатичного впливу НАТО на Москву в контексті врегулювання ситуації на Сході України. Проаналізовано попередні історичні форми протистояння Північноатлантичного Альянсу з Радянським Союзом, правонаступником якого на сьогодні є Російська Федерація, в період "холодної війни". Розглянуто позитивні і негативні сторони, що відбувались у цей період та стали наслідком такої ворожнечі. Досліджено значення реформування оборонного та безпекового секторів держави в контексті збройної агресії російсько-терористичних військ на території Донецької та Луганської областей. Охарактеризовано діяльність Організації з безпеки та співробітництва в Європі крізь призму участі її представників у діяльності спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на лінії розмежування між силами АТО/ООС та бойовиками так званих "ДНР" і "ЛНР"; сприяння спостерігачів ОБСЄ недопущенню порушення режиму припинення вогню, моніторингу обстрілів із заборонених "Мінськими домовленостями" калібрів, надання гуманітарної допомоги місцевому населенню, що постраждало від обстрілів. Окрему увагу звернуто на політичні кроки, спрямовані на повернення Україною до свого складу окупованої росіянами Автономної Республіки Крим. Вказано на роль фактора міжнародно-правового впливу як виняткової та єдиної можливості повернення Криму в статус української території шляхом використання інституційних механізмів міжнародних судових інстанцій, юрисдикцію яких визнано Росією. Висвітлено окремі аспекти міжнародно-правової бази створеної з метою вирішення ситуацій пов’язаних з порушеннями територіальної цілісності держав внаслідок військових конфліктів. Зазначено про безальтернативність європейського вибору України, як показника прагнень українського народупозбутися "привиду" радянської минувшини, з поступовим перетворенням держави в гідного, повноправного члена європейського співтовариства. Опрацьовано матеріали досліджень науковців, що вивчають питання взаємодії України та НАТО, а також, вплив останнього на політичні процеси, що відбуваються в країнах-членах Альянсу та державах, які мають намір приєднатися до єдиної європейської колективної системи безпеки.