Поет непоетичної доби: "філософія життя" в романі Костя Москальця "Вечірній мед"

Анотація

У романі Костя Москальця "Вечірній мед" застосовано оригінальний підхід до художнього означення та маркування зображеної історичної доби. Деестетизацію смаків, домінування масового над елітарним письменник вважає ключовими проблемами кінця ХХ – початку ХХІ століття в Україні. Основним маркером доби він обирає митця, внутрішні стани якого й буттєвий статус у соціумі дають можливість розкрити авторські філософсько-історичні погляди. Існування поета непоетичної доби – так у цілому можна окреслити тематику роману. Образи персонажів багатофункціональні. По-перше, вони дозволяють продемонструвати співіснування та конфлікт "високого" (за версією автора, надчасового, вираженого в здобутках людської культури, створених протягом століть, а також у прагненні митця до необмеженої творчої діяльності, спрямованої до естетичної досконалості, філософської глибини, що також залишить слід в історії) та "низького" (вона набуває конкретночасової специфіки, визначеної суто матеріальними пріоритетами зображеної доби). По-друге, персонажі-митці стають своєрідним "перехрестям" художніх та світоглядних тенденцій кінця ХХ – початку ХХІ століття. Їхні уподобання водночас визначені і модернізмом, і постмодернізмом, і навіть незначними інтенціями народництва. Усе разом формує комплексне світовідчуття, зумовлене неоднозначним психологічним станом: водночас трагічним, іронічним, відчуженим від зовнішнього світу, самозаглибленим, гедоністичним, інтелектуально загостреним, філософським, сповненим
розчарування, зорієнтованим як на духовне, так і тілесне творчої еліти. Естетичне начало як ціннісний орієнтир та мірило суспільних процесів дозволило виявити сутнісні ознаки зображеного часу, у якому людина, зорієнтована на "високе", є зайвою, а часто й сама підпадає під впливи суто тілесно-матеріальних цінностей, що панують у соціумі, у якому немає місця для справжньої творчої особистості.