Садиба Білозерських-Кулішів хутір Мотронівка як гніздо культури Поліського краю

Анотація

У статті вперше на широкому фактичному матеріалі розкривається одна із цікавих і науково-важливих проблем літературознавства – наявність на Поліссі у ХІХ – на поч. ХХ ст. різних гнізд культури. Автор статті намагається визначити їх багатогранність та специфіку, вказуючи і на наявність садиб представників творчої інтелігенції: акторів, художників, композиторів, письменників. Саме до останньої категорії і відносить автор статті садибу Мотронівка. У статті в історичній послідовності розкриваються основні три етапи функціонування садиби Мотронівка як гнізда культури. Перший етап – це час, коли садиба належала родині Білозерських і коли йшов процес формування її членів як майбутніх представників українського національно-культурного та громадського процесу др. пол. ХІХ ст. Але автор підкреслює, що процес виховання не обмежувався сім’єю, а в ньому брали участь і видатні діячі української культури Т. Шевченко, П. Куліш, В. Забіла, М. Білозерський та ін. Другий етап функціонування Мотронівки як гнізда культури пов’язаний з проживанням та творчою діяльністю в ньому Пантелеймона Куліша та Олександри Білозерської, відомої в літературі як письменниця Ганна Барвінок, і їх зв’язками з численними представниками української культури. Третій етап пов’язаний з діяльністю Ганни Барвінок на хуторі Мотронівка після смерті П. Куліша, яка зуміла зберегти традиції на хуторі як гнізді культури, про що свідчать її широкі зв’язки з представниками української тогочасної культурної інтелігенції, намаганням бути в літературному процесі не лише їй самій, а і П. Кулішеві, який завжди був з Україною. Вона намагалася зберегти його пам’ять через публікацію творів та організацію музею його імені.