Функціонально-стильові особливості речень з однорідними членами в романах Івана Багряного

  • G. M. Vakulenko кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: однорідні члени речення, однорідні компоненти, метафоризація

Анотація

У статті розглянуто структурно-семантичні особливості однорідних членів речення, ужитих у художньому мовленні романів Івана Багряного. Увага акцентується на тому, що однорідні компоненти використовуються автором як вагомі елементи для створення портретів, змалювання пейзажів. Визначено, що в ідіолекті письменника найтиповішими є дієслівні однорідні ряди, якими автор передає динаміку оповіді, конкретизує, створює описові картини. Активно функціонують прикметникові однорідні ряди, які репрезентують яскраві атрибутивні характеристики осіб, предметів,
просторових понять, явищ природи. Менш уживана в аналізованих романах іменникова однорідність, яка підкреслює масштабність зображуваного.
Особливої стилістичної виразності така однорідність набуває в ролі метонімії, коли навмисна актуалізація найважливіших, на думку автора, слів, фокусування на них уваги надає контексту живорозмовних інтонацій. Окреслено основні функціонально-стильові вияви речень із однорідними
членами в досліджуваних текстах. Аналіз показав, що цікавим стилістичним явищем у розглядуваних романах є відокремлення однорідних компонентів, яке привертає увагу, акцентує на ознакових характеристиках особи чи предмета. Виявлено, що парцельовані однорідні присудки виконують емоційно-експресивну функцію, а парцельовані другорядні члени речення доповнюють, уточнюють певну інформацію. Загалом, речення з однорідними членами в ідіолекті Івана Багряного підпорядковані естетичним настановам письменника, постають засобом художньої інтерпретації
його ідіостилю, актуалізують інформацію, увиразнюють напружену, високохудожню оповідь, надають їй ознак оригінальності.

Посилання

1. Bahrianyi, I. (2017). Sad Hetsymanskyi [Sad Gethsemane]: roman. Kharkiv: Folio [in Ukraine].
2. Bahrianyi, I. (2015). Tyhrolovy [Tigrolovi]: roman. Kharkiv: Folio [in Ukraine].
3. Huivaniuk, N. (2006). Ekspresyvnyi syntaksys: dosiahnennia i problemy. Aktualni problemy syntaksysu. [Expressive syntax: achievements and problems]:
materialy. Mizhnar. nauk. konf., 19-21 zhovt r.: Chernivtsi: Ruta,. 267–275 [in Ukraine].
4. Dudik, P., Prokopchuk, L. (2010). Syntaksys ukrainskoi movy. [Syntax of the Ukrainian language]: Pidruchnyk. Kyiv: VTs "Akademiia" [in Ukraine].
5. Yermolenko, S. (2005). Linhvostylistyka: osnovni poniattia, napriamy y metody doslidzhennia. [SLinguostylistics: basic concepts, directions and methods of research]. Movoznavstvo. 3–4, 112–125 [in Ukraine].
6. Zhukovskyi, H. (2007). Bahrianyi I. Vybrani tvory. [Selected Works]. Kyiv: Knyha: Book [in Ukraine].
7. Zahnitko, A. (2001). Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy. [Theoretical grammar of the Ukrainian language]. Syntaksys: monohrafiia. Donetsk: DoNU. [in
Ukraine].
8. Koniukhova, L. (1999). Yavyshche partseliatsii v movi suchasnykh zasobiv masovoi komunikatsii: dys. … kandydata filol. nauk [The phenomenon of parcellation in the language of modern mass communication]: 10.02.01. Lviv,. Р. 47–48 [in Ukraine].
9. Ladyniak, N. (2005). Ekspresyvni syntaksychni struktury u khudozhnomu teksti (na materiali tvoriv Ivana Bahrianoho). [Expressive syntactic structures in artistic text (based on the works of Ivan Bagriany) ]. Naukovi pratsi Kam’ianets - Podilskoho derzhavnoho universytetu: Filolohichni nauky. Vyp.11: Vol. 1–2, 2. Kamianets – Podilskyi: Abetka – Nova.. Vol. 2, 109–117 [in Ukraine].
10. Shulzhuk, K. (2004). Syntaksys ukrainskoi movy. [Syntax of the Ukrainian language]: Pidruchnyk. Kyiv: "Akademiia" [in Ukraine].

Переглядів анотації: 164
Опубліковано
2019-12-02
Як цитувати
Vakulenko, G. M. Функціонально-стильові особливості речень з однорідними членами в романах Івана Багряного. Література та культура Полісся, Vol 96, no 13f, Dec. 2019, pp 214-21, doi:10.31654/2520-6966-2019-13f-96-214-221.