Емотиви у відображенні картини світу (на матеріалі короткого оповідання П. Зюскінда "Die taube")
Анотація
Емотиви у короткому німецькому оповіданні розглядаються як засоби відображення емоційної та художньої картини світу. Реконструкція "картини світу" є метою лінгвокультурологічного підходу до вивчення мовних одиниць. Мова розглядається при цьому як засіб інтерпретації сукупності знань людини про світ, її культури, а також ментальності нації. Емоційна картина світу є закодований в емотивній лексиці та її семантиці специфічний емоціональний спосіб вказувати на світ. З’ясовано, що емотиви у короткому оповіданні Патріка Зюскінда "Die Taube" називають, описують та виражають десять базових вроджених емоцій: радість, інтерес, гнів, страждання, страх, огиду, зневагу, сором, вину та здивованість. Здійснено лексико-семантичний поділ емотивів на позитивні та негативні, встановлено їх лексико-граматичну організацію у художньому творі. Кількісний аналіз досліджуваних одиниць виявив, що у тексті оповідання переважають емотиви негативної семантики – 123 одиниці (96 %). Найчастотнішою емоцією, відображеною в аналізованому творі, є страх – 44 одиниці (34 %). Досліджено лексико-граматичні механізми реалізації авторської художньої картини світу, тобто актуалізації у художніх образах світобачення та світосприйняття письменника. Встановлено, що іменники на позначення емоцій, емоційних станів людини, об’єктів та суб’єктів, що є носіями цих станів, налічують 58 репрезентацій, що становить 45 % від загальної кількості лексичних одиниць. Емотивність аналізованого тексту, домінування серед емотивів лексики з ознаками предметності становлять специфіку твору, реалізовану у художній картині світу. Доведено, що мова відтворює раціональну та емоціональну сторони пізнавальної діяльності людини, а емоційне, чуттєве активно використовується автором тексту як спосіб привернути увагу до соціальних та індивідуальних проблем німецького суспільства.
Посилання
linguistics] Vestnyk Kemerovskogho ghosudarstvennogho unyversyteta – Bulletin of the Kemerovo State University. Vol. 1, No.2 (58), 198–203 [in Russian].
2. Kubryakova, E. S. (1995). Evolutsiya lingvisticheskikh idei vo vtoroi polovine XX veka (opyt paradigmalnogo analiza). [Evolution of linguistic ideas in the second half of the 20th century (experience of paradigm analysis)] Jazyk i nauka kontsa XX veka. Moskva: In-t jazykoznaniya RAN [in Russian].
3. Hielscher, M. (1996) Emotion und Textverstehen (Psycholinguistische Studien). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. 232 p.
4. Schwarz-Friesel, M. (2013) Sprache und Emotion. Tübingen: Narr Francke Attempto Verlag. 400 p.
5. Kolshansky, G. V. (1975) Sootnoshenie subektivnykh i obektyvnykh faktorov v yazyke. [Relation of subjective and objective factors in the language]. Moskva [in Russian].
6. Bojko, N. I. (2002) Status emotyvnoho komponenta v semantychni strukturi ekspresyvnoho slova [The status of the emotional component in the semantic structure of the expressive word]. Naukovi zapysky NDU im. Gogolia. Filolohichni nauky. – Scientific notes of NDU them. Gogol. Philological Sciences, 7–14 [in Ukraine].
7. Vodjakha, A. A. (2007) Emotsyonalnaya kartyna mira: realizatsiya emotsionalnogo koda. [Emotional picture of the world: emotional code implementation]. Acta Linguistica, Vol. 1, 2. 25–32.
8. Shakhovsky, V. Y. (2019) Kategorizatsiya emotsiy v leksiko-semanticheskoy sisteme yazyka. [Categorization of emotions in the lexical-semantic system of language]. Moskva [in Russian].
9. Shakhovsky, V. Y. (2010) Emocyy: Dolingvistika, lingvistika, lingvokulturologiya. [Emotions: Dolinguistics, linguistics, linguoculturology]. Moskva, [in Russian].
10. Moskvychova, O. A. (2018) Khudozhnya kartyna svitu u suchasnii linhvokohnityvnii paradyhmi [ Artistic picture of the world in the modern linguistic cognitive paradigm] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Linhvistyka – Kherson State University Scientific Bulletin. Linguistics Series. Issue 34, Vol. 1.[in Ukraine].
11. Izard, K. E. (2000). Psykholohiya emotsiy. [Psychology of emotions.]. Sankt Petersburg, [in Russian].
12. Rakhmanov, Y. V., Mynyna, N. M., Maljceva, D. G. & Rakhmanova, L. Y. (1983). Nemetsko-russkiy sinonimicheskiy slovar – [German-Russian synonymous
dictionary]. Moskva, [in Russian].
13. Süskind, P. (1990) Die Taube. Zürich: Diogenes Verlag. 100 p.
Переглядів анотації: 86
Авторське право (c) 2019 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.