Пейоративна лексика в творах М. В. Гоголя та її передача в німецьких перекладах
Анотація
Мета статті полягає в порівняльному аналізі конституентів ілокутивних актів образи в дискурсах творів М. Гоголя та їхніх німецьких перекладах. Основна увага при цьому приділяється лексичним засобам, оскільки у намірі мовця домінує інтенція принизити адресата. Необхідність порівняльного вивчення мовних актів, зокрема на матеріалі перекладів творів художньої літератури, визначається вже накопиченим обсягом знань
про мовні акти і необхідністю відокремити універсальні положення теорії мовних актів від національно релевантних. Крім цього, актуальність подібних досліджень випливає з того, що ядро теорії мовних актів має наднаціональний характер, а отже, встановити, чи є певний стан універсальним або національно-релевантним, можна лише за допомогою порівняльного аналізу. Як один із вихідних етапів порівняльне вивчення мовних актів передбачає виділення їх інваріантної і варіативної частин. Інваріантну частину мовних актів складають істотні, характерологічні конституенти, а варіативну – несуттєві. Істотні конституенти є фіксованими, або заданими, а несуттєві нефіксованими, або незаданими. В описах мовних актів специфікації підлягають лише фіксовані конституенти. Якщо якийсь конституент виявляється неспецифікованим, то це ще не означає того, що він взагалі відсутній, а свідчить лише про те, що цей мовний акт до нього не чутливий, тобто стосовно до даного мовного акту цей конституент не є релевантним. Існують і такі конституенти, які можуть залишатися неактуалізованими. Під образою розуміють нанесення тяжкої словесної образи, і таким чином саме цим вона відрізняється від прокляття і звичайної лайки. Адже навіть якщо за певних обставин щось, що не адресоване безпосередньо адресату, може бути сприйнято ним як образливе для нього, то це відбувається незалежно від інтенції мовця. А в мовному акті образи адресант реалізує свою емоційно мотивовану інтенцію приниження адресата. У разі присутності адресата при цьому, якщо він не буде
мовчки зносити образу, у цій діалогічній ситуації він буде реагувати або відповідною образою, або протестуючими запереченнями. У разі відсутності адресата даний мовної акт матиме форму монологу. На думку деяких дослідників, мовний акт образи спрямований саме на його публічну реалізацію, при якій досягається найбільш повний комунікативний ефект, адже в разі відсутності свідків йдеться тільки про катарсичні реакції на міжособистісні
відносини з метою звільнення від негативних емоцій і перерозподілу існуючого міжособистісного статусу. Інтенцію образити кого-небудь мовець може реалізувати за допомогою різних лексичних засобів, наділяючи адресата різними негативними якостями, приписуючи йому відступи від загальноприйнятих норм поведінки або ж ідентифікуючи його з чимось, що сприймається оточенням однозначно негативно. При цьому лексична одиниця повинна мати відповідний денотативний або конотативний компонент значення, який і використовує мовець. Можливості перекладу маледиктивної лексики визначаються її належністю або до абсолютних лайливих слів, які зафіксовані в словниках як такі, або до відносних, коли вони є такими лише в певному контексті. Щодо метафоричної пейоративної лексики, слід мати на увазі, що метафора, яка базується на конкретній лексиці,
випливає не із значення слова і навіть не із логічного поняття, а скоріше з уявлень, які існують про клас реалій в силу регламентації сталим слововживанням. Складнощі перекладу маледиктивної лексики обумовлюються, в першу чергу, культурними табу, системами цінностей і стереотипними уявленнями, що відзначають багато дослідників, вказуючи на інтенсивну національну специфіку таких одиниць. Тому пошук еквівалентів при перекладі повинен проводитися з урахуванням певних критеріїв: а) інтенсивності, б) природи (абсолютні, відносні), в) частотності, г) стилістичної забарвленості.
Посилання
2. Akhmatova, A. A. (2018). Sobranie stikhotvoreniy i poem v odnom tome [Collection of poems and poems in one volume]. Moskva: Izdatel’stvo "E", 2018.
3. Babenko, N. G. (1997). Okkazional’noe v khudozhestvennom tekste. Strukturno-semanticheskiy analiz [Occasional in a literary text. Structural semantic analysis]. Kaliningrad, 1997. 130 s.
4. Valavin, V. N. (2010). Slovotvorchestvo Mayakovskogo. Opyt slovarya okkazionalizmov [The words of Mayakovsky. Experience in the dictionary of occasionalisms]. Moskva: Azbukovnik [in Russian].
5. Gadzhimuradova, B. N. (2003). Individual’no-avtorskie neologizmy v sovremennoy poezii: Slovoobrazovatel’naya i semantiko-stilisticheskaya kharakteristika [Individual-author neologisms in modern poetry: Word-formation and semantic-stylistic characteristics]: dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Makhachkala [in Russian].
6. Ermakova, E. N. (2015). Okkazional’nost’ kak proyavlenie innovatsionnykh protsessov v sfere slovo- i frazoobrazovaniya sovremennogo russkogo yazyka
[Occasionality as a manifestation of innovative processes in the sphere of word and phrase formation of the modern Russian language]. Vestnik Kostromskogo
gosudarstvennogo universiteta im. N. A. Nekrasova. (6) 2015., 95–99.
7. Konoval’tseva, N. V. (2003). Okkazional’noe slovoobrazovanie v yazyke i rechi: ocherki po russkoy okkazional’noy derivatsii [Occasional word formation in language and speech: essays on Russian occasional derivation]. Samara: Izd-vo Sam. GPU] [in Russian].
8. Muratova, E. Yu. (2014). Khudozhestvennaya rol’ okkazional’noy leksiki v tvorchestve E. Evtushenko [The artistic role of occasional vocabulary in the work of E. Evtushenko]. Russkaya filologiya. Vitebsk, 2014. № 2 (55). S. 59–63.
9. Paul,’ G. (1960). Printsipy istorii yazyka: uchebnoe posobie [Principles of a History of Language: A Tutorial]. Moskva: IIL, 1960. 93 s. [in Russian].
10. Patsula, Yu. N. (2005) Okkazionalizmy noveyshego vremeni: strukturno- semanticheskiy i funktsional’no-pragmaticheskiy aspekty [Occasionalisms of modern
times: structural-semantic and functional-pragmatic aspects]: dis. … kand. filol. nauk: 10. 01. 02. Rostov- na-Donu [in Russian].
11. Pertsova, N. N. (1995). Slovar’ neologizmov Velimira Khlebnikova [Dictionary of neologisms Velimir Khlebnikov]. Vena-Moskva: Wiener Slawistischer Almanach [in Russian].
12. Petrichenko, M. A. (1980). Iz nablyudeniy nad okkazional’nymi obrazovaniyami v tvorchestve E. A. Evtushenko [From observations of occasional formations in the work of EA Yevtushenko]. Aktual’nye problemy russkogo slovoobra-zovaniya. Ch. 2. Tashkent [in Russian].
13. Slovar’ russkogo yazyka [Dictionary of the Russian language: in 4 volumes]: v 4–kh t. / Pod red. A. N. Evgen’yevoy. Moskva: Russkiy yazyk, 1985– 1988. [in Russian]
14. Fel’dman, N. I. (1957). Okkazional’nye slova i leksikografiya [Occasional words and lexicography]. Voprosy yazykoznaniya. (4)1957, 35–38. [in Russian]
15. Tserula, V. (2010) Problematika okkazional’nogo slova [Occasional Word Problems] [Elektronnyy resurs]: www.ff. unipo. sk. jak/4_2010/cerula. pdt
Переглядів анотації: 155
Авторське право (c) 2019 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.