Переддень та початок Другої світової війни для Хорватії (1939–1941)
Ключові слова:
Друга світова війна, Бановина Хорватія, Угода Цвєткович-Мачек
Анотація
У статті вперше в українській історіографії поглиблено аналізується внутрішня та геополітична ситуація в хорватських землях напередодні та в перший період Другої світової війни (1939–1941). Велику увагу приділено планам Німеччини (Третього Рейху) та Італії щодо долі Югославії, до складу якої входили ці території. Проаналізовано обставини утворення Бановини Хорватія (1939) та Незалежної Держави Хорватія (1941) на тлі політичних подій як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
Посилання
1. Bjeljakov, S. S. [2009]. Ustashi : mezhdu fashizmom i etnicheskim natsionalizmom [The Ustashes: between fascism and ethnic nationalism]. Jekaterinburg: Izdateljstvo NOUVPO Gumanitarnii universitet. [In Russian]. Bukhanov, V. A. "Imperskaja krepostj Belgrad". Germanskie plany kolonizacii Yugo-Vostochnoj Evropy (1939–1941) ["The Imperial Fortress of Belgrade". German plans for the colonization of Southeast Europe (1939–1941)]. Sovetskoje slavjanovedenje – The Soviet Slavic studies. (1) 1989. 20–31. [In Russian].
2. Volkov, V. K. Sovjetski-jugoslavskie otnoshenija v nachaljnii period Vtoroj mirovoj vojni v kontekste mirovih sobitij (1939–1941 gg.) [Soviet-Yugoslav relations in the initial period of the Second World War in the context of the world events (1939–1941)]. Sovetskoje slavjanovedenje – The Soviet Slavic studies. (6) 1990. 3–17. [In Russian].
3. [1963]. Istorija Yugoslavii. / Pod red. L. B. Valjeeva, G. M. Slavina, I. I. Udaltsova [The history of Yugoslavia]. Vol. 2. Moscow: Izdateljstvo Akademii nauk SSSR. [In Russian].
4. Matveeva G. F., Nenashevoj Z. S., (Eds) (2001). Istorija yuzhnikh i zapadnikh slavjan [The history of the southern and western Slavs]. Vol. 2. Novejshee vremja [Vol. 2. Newest times]. / Pod red. 2-e izd. Moscow: Izd-vo MGU.
5. Nikiforov, K. V. (2012). Serbija na Balkanah. XX vek [Serbia in the Balkans. XX century]. Moscow : "Indrik". [In Russian].
6. Pluzhnikov, D. A. Neizbezhnost "Apreljskoj katastrofi" dlja Yugoslavii [The inevitability of the "April Disaster" for Yugoslavia]. Vjestnik MGOU. Serija "Istorija i politicheskije nauki" – Bulletin of MGOU. Series "History and Political Science". (2) 2013. 16–20. [In Russian].
7. Riveli, M. A. (2011). Arkhijepiskop genocida. Monsenjor Stepinac, Vatikan i ustashskaja diktatura v Khorvatii 1941–1945 [The archbishop of genocide. Monsignor Stepinac, Vatican and Ustas dictatorship in Croatia in 1941–1945]. Moscow. [In Russian].
8. Rotshild, Dzh. (2001). Shidno-Tsentralna Jevropa mizh dvoma svitovimy vijnamy [East Central Europe between the two world wars]. Kyiv: Megatajp. [in Ukrainian]
9. Uest, R. (1998). Iosip Broz Tito: vlast sily [Josip Broz Tito: The Power of Strength]. Smolensk: Rusich. [In Russian]. [In Russian].
10. Freidzon, V. I. (2001). Istorija Khorvatii. Kratkii ocherk s drevneishih vremen do obrazovanija respubliki (1991 g.) [The history of Croatia. A brief outline from ancient times to the formation of the republic (1991)]. Sank-Peterburg: Aleteija. [In Russian].
11. Freidzon, V. I. (1997) Osnovnije tendencii mezhvojennoj istoriografii yugoslavizma, 1918–1941 gody [The main trends of the interwar historiography of
Yugoslavism, 1918–1941]. Slavjanovedenje – Slavic studies. (6) 1997. 58–66. [In Russian].
12. Horvat, R. [1992]. Hrvatska na mučilištu [Croatia in torture]. Zagreb: Školska knjiga.
2. Volkov, V. K. Sovjetski-jugoslavskie otnoshenija v nachaljnii period Vtoroj mirovoj vojni v kontekste mirovih sobitij (1939–1941 gg.) [Soviet-Yugoslav relations in the initial period of the Second World War in the context of the world events (1939–1941)]. Sovetskoje slavjanovedenje – The Soviet Slavic studies. (6) 1990. 3–17. [In Russian].
3. [1963]. Istorija Yugoslavii. / Pod red. L. B. Valjeeva, G. M. Slavina, I. I. Udaltsova [The history of Yugoslavia]. Vol. 2. Moscow: Izdateljstvo Akademii nauk SSSR. [In Russian].
4. Matveeva G. F., Nenashevoj Z. S., (Eds) (2001). Istorija yuzhnikh i zapadnikh slavjan [The history of the southern and western Slavs]. Vol. 2. Novejshee vremja [Vol. 2. Newest times]. / Pod red. 2-e izd. Moscow: Izd-vo MGU.
5. Nikiforov, K. V. (2012). Serbija na Balkanah. XX vek [Serbia in the Balkans. XX century]. Moscow : "Indrik". [In Russian].
6. Pluzhnikov, D. A. Neizbezhnost "Apreljskoj katastrofi" dlja Yugoslavii [The inevitability of the "April Disaster" for Yugoslavia]. Vjestnik MGOU. Serija "Istorija i politicheskije nauki" – Bulletin of MGOU. Series "History and Political Science". (2) 2013. 16–20. [In Russian].
7. Riveli, M. A. (2011). Arkhijepiskop genocida. Monsenjor Stepinac, Vatikan i ustashskaja diktatura v Khorvatii 1941–1945 [The archbishop of genocide. Monsignor Stepinac, Vatican and Ustas dictatorship in Croatia in 1941–1945]. Moscow. [In Russian].
8. Rotshild, Dzh. (2001). Shidno-Tsentralna Jevropa mizh dvoma svitovimy vijnamy [East Central Europe between the two world wars]. Kyiv: Megatajp. [in Ukrainian]
9. Uest, R. (1998). Iosip Broz Tito: vlast sily [Josip Broz Tito: The Power of Strength]. Smolensk: Rusich. [In Russian]. [In Russian].
10. Freidzon, V. I. (2001). Istorija Khorvatii. Kratkii ocherk s drevneishih vremen do obrazovanija respubliki (1991 g.) [The history of Croatia. A brief outline from ancient times to the formation of the republic (1991)]. Sank-Peterburg: Aleteija. [In Russian].
11. Freidzon, V. I. (1997) Osnovnije tendencii mezhvojennoj istoriografii yugoslavizma, 1918–1941 gody [The main trends of the interwar historiography of
Yugoslavism, 1918–1941]. Slavjanovedenje – Slavic studies. (6) 1997. 58–66. [In Russian].
12. Horvat, R. [1992]. Hrvatska na mučilištu [Croatia in torture]. Zagreb: Školska knjiga.
Переглядів анотації: 163
Опубліковано
2020-02-05
Як цитувати
Motsiiaka, O. P. Переддень та початок Другої світової війни для Хорватії (1939–1941). Література та культура Полісся, Vol 97, no 12i, Feb. 2020, pp 99-08, doi:10.31654/2520-6966-2019-12i-97-99-108.
Розділ
Історія
Авторське право (c) 2020 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
