Митрополит Йосип Велямин Руцький і його роль в історичному розвитку Білорусі
Анотація
У даній статті представлені основні біографічні відомості про митрополита Йосипа Руцького. Характеризується його внесок у розвиток традиції
східного чернецтва на білоруських землях. Руцький ініціював у 1617 р. чернечу реформу, в результаті якої був створений базиліанський орден.
Митрополит є автором його статуту. Відзначається, що в подальшому базиліанський орден став оплотом Унійної церкви.
У статті розглядається роль Руцького в розвитку освіти на білоруських землях. Митрополит Руцький виступив з ініціативою створення "руської" системи освіти в рамках Унійної церкви. Він заснував уніатські школи в ряді населених пунктів Білорусі. Школами повинні були монопольно займатися базіліани. У 1615 р уніатські школи були зрівняні в правах з єзуїтськими школами. Руцький також направляв ченців для отримання освіти в Європу. Показана роль митрополита Руцького в підвищенні статусу Унійноїцеркви в державі та суспільстві. Він домігся включення представників
вищого уніатського духовенства до складу Ради ВКЛ. Руцький відстоював позиції Унійної церкви на сеймах, виступав проти відродження
альтернативної православної ієрархії, яка виступала проти унії з Римом, і її легітимізації. Автор статті зазначає, що досить успішною була кадрова політика митрополита. Ключові церковні посади займали талановиті діячі (Р. Корсак і ін.). У результаті церковних реформ єпископами могли ставати тільки ченці. Це зміцнювало Уніатську церкву зсередини. Руцький виступив з ініціативою беатифікації полоцького архієпископа Йосафата Кунцевича, убитого в Вітебську в 1623 р. Надалі культ І. Кунцевича набув широкого поширення на білоруських землях.
Показана позиція митрополита Руцького у взаєминах уніатів і православних. Руцький закликав до діалогу, мирного вирішення спірних питань. Він виступав з проектом створення патріархату, який би об’єднав уніатів і православних.
У статті розглядається місіонерська діяльність Руцького. Відзначається, що в молоді роки він був у Москві, де обговорював плани унії Московської
церкви з Римом. Руцький хотів поїхати в Персію як місіонер, але поїздка не відбулася. Як митрополит він направляв місіонерів на Балкани.
Автор статті заперечує тезу про те, що Руцький хотів перетворити православних жителів Білорусі в католиків латинського обряду. У висновку
зазначається, що діяльність митрополита Йосипа Руцького сприяла зміцненню становища Унійної церкви на білоруських землях.
Посилання
2. Pidruchnyi P. Mitrapalit Yazep (Velyamin-Rutski): ideya reformyi manastva va Ushodnyay tsarkve i yae realizatsyiya. Berastse : Tsarkva, 2017. 16 s.
3. Marozava S. U. Uniyatskaya tsarkva ў etnakulturnyim razvitstsi Belarusi (1596–1839 gadyi). Grodna : GrDU, 2001. 352 s.
4. Zhukovich P. N. Zhizneopisanie mitr. Iosifa Velyamina Rutskogo, sostavlennoe mitr. Rafailom Korsakom, i sochinenie Rutskogo ob uluchshenii vnutrennego stroya uniatskoy tserkvi. Hristianskoe chtenie. Avgust-sentyabr 1909. S. 1089–1108
5. Konan U. Ya. Rutski і stannaulenne Unіyatskay tsarkvy. Z gistoryi uniyatstva na Belarusi (da 400-goddzya Brestskay unii). Mn.: Ekaperspektyiva, 1996. S. 54–71.
6. Pidruchniy P. VasilIyanskI generalni kapituli vid 1617 po 1636 rik. T. 1. B. P’etnochko. Rim–Lviv: Misioner, 2017. 510 s.
7. Klimov S. Baziliane na zemlyah Velikogo Knyazhestva Litovskogo vo vtoroy polovine ХVIII v. URL: http://belhist.ru/2012/10/sergej-klimov-baziliane-na-zemljah-velikogo/
8. Kazulya S. Praektyi manastyirskay reformyi ў rannih tvorah mitrapalita Yazepa Rutskaga / S. Kazulya // GIstaryichnyi almanah. 2008. T. 14. S. 94–111.
9. Garbul P. I. Rolya Iosifa Rutskaga va umatsavanni Uniyatskay tsarkvyi ў Rechyi Paspalitay. Hryistsiyanstva ў gistaryichnyim lyose belaruskaga naroda: zb. navuk. art. U 2 ch. Ch.1. Grodna: GrDU, 2009. S. 191–194.
10. Arheograficheskiy sbornik dokumentov, otnosyaschihsya k istorii Severo-Zapadnoy Rusi. T. 1. Vilna,1867.
11. Panutsevich V. Svyatyi Yazafat, arhiyapiskap polatski / V. Panutsevich. Polatsak: Safiya, 2000. 274 s.
12. Marozava S. Berastseyskaya uniya I etnichnaya svyadomasts belarusau URL: Rezhyim dostupu: http://www.belhistory.eu/category/1996-t-3-ssh-2/.
13. Liseychyikau D. Mitrapalit Iosif Velyamin-Rutski i yago tastament. Asoba I chas. Belaruski biyagrafichny almanah. 2010. Vyip. 2. S. 33-49
14. Saverchanka I. Apostal yadnannya i veryi. Mn. : Navuka i tehnika, 1994. 72 s.
15. Kazulya S. V. Misiyanerskaya dzeynasts ordena bazyilyan u pershay palove ХVII st. // Hryistsiyanstva u gistaryichnyim lyose belaruskaga naroda: zb. navuk. art. U 2 ch. Ch.1. – Grodna : GrDU, 2009. – S. 195-201
16. Aktyi, izdavaemyie Vilenskoyu Arheograficheskoyu Komissieyu. T. VIII. Aktyi Vilenskago grodskago suda. – Vilna, 1875.
Переглядів анотації: 236
Авторське право (c) 2018 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
