Біблійний вимір роману Паоло Коельо «Алхімік»
Анотація
У статті розглянуто біблійний вимір найвідомішого роману Паоло Коельо «Алхімік». Автор статті віднаходить біблійні образи і мотиви та досліджує їх функціонування у творі. Зміст статті ставить під сумнів традиційне тлумачення «Алхіміка» як книги, написаної для віруючих людей. На противагу поширеним уявленням про твір розвідка доводить, що постмодерна рецепція біблійних образів і мотивів у романі Коельо полягає у спростуванні біблійного наративу. Автор статті вважає, що функціонування біблійних елементів у «Алхіміку» нагадує алхімічну практику апеляції до Святого Письма. У романі «Алхімік» Коельо позбавляє біблійні образи первісної сакральної семантики і наповнює їх профанним змістом. Святий Яків (Сантьяго) відмовляється служити Богові заради мандрів. Ісус відкриває таємницю про земні скарби у пророчому сні Сантьяго. Старозавітний первосвященник Мелхиседек за винагороду вказує герою шлях до земних скарбів. Священні Урім і Тумім стають атрибутами ворожби. Пустеля з сакрального простору спілкування з Творцем перетво[1]рюється на місце, підкорене людиною, а церква стає кошарою для вівців. Послуговуючись Біблією, Паоло Коельо втілює ідею, яка суперечить біблійному віровченню. Євангельська притча про Марфу і Марію, що є епіграфом твору, застосовується письменником як засіб подвійного кодування роману. На перший погляд, письменник не висловлює сумнів щодо теоцентричності світу і визначальної ролі у ньому волі Творця. Однак у романі Коельо підкреслює божественну природу людини не в біблійному сенсі як створену за подобою Творця, а навпаки як здатну скеровувати Божу волю. «Алхімік» геть позбавлений етичних настанов Біблії. Тоді як біблійне віровчення і в юдейській, і в християнській традиціях вбачає призначення людини у досягненні духовної досконалості, у романі пропагується набуття людиною матеріальних благ. Дослідження біблійного виміру роману «Алхімік» демонструє декларування Паоло Коельо антропоцентричної системи цінностей. Автор статті вважає, що феномен популярності твору пояснюється великим попитом на ці ідеї у сучасному світі.
Посилання
2. Bondarenko, H. F. (2005) Prytcha yak vydova katehoriya. [Parable as a specific category]. Visnyk Zhytomyrsʹkoho pedahohichnoho universytetu im. I. Fran ka. [Bulletin of the Zhytomyr Pedagogical University named after I. Franko]. 22. 180–182. [in Ukrainian].
3. Davydenko, H. Y., Chayka, O. M., Hrechanyk, N. I., Kushnyerʹova, M. O. (2008) Istoriya novitnʹoyi zarubizhnoyi literatury: navch. posibnyk. [History of modern foreign literature: education. manual]. K.: Tsentr uchbovoyi literatury. [in Ukrainian].
4. Bulʹvinsʹka, O. I. (2004) «Ty bachysh, khid vikiv – to nache prytcha...». Zhanr filosofsʹkoyi prytchi u tvorchosti Richarda Bakha i Paulo Koelʹo. [«You see, the passage of time is like a parable...». Genre of philosophical parable in the work of Richard Bach and Paulo Coelho]. Zarubizhna literatura. [World Literature]. 2. 7–11. [in Ukrainian].
5. Kasʹyan K. V. & Temna, O. V. (2008) Ezoterychna tradytsiya v suchasniy masoviy literaturi (na prykladi tvorchosti Paulo Koelʹo). [Esoteric tradition in modern mass literature (on the example of Paulo Coelho’s work)]. Visnyk Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu: Zbirnyk naukovykh statey. Filolohichni nauky. [Bulletin of Zaporizhzhya National University: Collection of scientific articles. Philological sciences]. Zaporizhzhya: Zaporizʹkyy natsionalʹnyy universytet. 236s. 86–90. URI: https://docplayer.net/54532632–Visnik-zaporizkogo nacionalnogo-universitetu-filologichni-nauki-1–2008.html [in Ukrainian].
6. Kolot, Serhiy (priest). Pokhodzhennya i pryznachennya «Urym» i «Tumym» starozavitnoho pervosvyashchenyka. [The origin and purpose of the «Urim» and «Tumim» of the Old Testament high priest]. URI: https://www.kpba. edu.ua/statti/2062–pokhodzhennia-i-pryznachennia-urym-i-tumym starozavitnoho-pervosviashchenyka.html [in Ukrainian].
7. Nad’yarnykh, M. (2006) Mifologiya tozhdestva Paulo Koel’o. [The mythology of the identity of Paulo Coelho]. Voprosy literatury. [Questions of Literature]. 4. 26–46. [in Russian].
8. Novikova, I. (2006) Ne zrikaysya svoyeyi mriyi. Materialy do vyvchennya romanu-poshuku Paulo Koelʹo «Alkhimik», 11 kl. [Don’t give up your dream. Materials for the study of Paulo Coelho’s novel «The Alchemist», 11th grade]. Zarubizhna literatura. [World Literature]. 15–16 (463–464). 33–35. [in Ukrainian].
9. Stamat, T.V. (2004.) Son, naviyanyy kokhannyam. Za kazkoyu – prytcheyu Paulo Koelʹo «Alkhimik». [A dream inspired by love. Based on Paulo Coelho’s fairy tale «The Alchemist»]. Zarubizhna literatura. [World Literature]. 16–18. [in Ukrainian].
10. Paolo Koelʹo (2000) Alkhimik. Pereklad z portuhalʹsʹkoyi Viktora Morozova. [Alchemist. Translated from Portuguese by Victor Morozov]. Lʹviv: Klasyka. [in Ukrainian].
11. Paulo Koel’o (2005) Alchemic. Perevod O. Bogdanovskiy. [Alchemist. Translation by O. Bogdanovsky] Kiyev: Sofiya. [in Russian].
12. Predein D. (2004) Alkhimik postkhristianskoy kul’tury. Gedonisticheskaya moral’ i panteisticheskaya mistika v literaturnom tvorchestve Paulo Koel’o. [Alchemist of post – Christian culture. Hedonistic morality and pantheistic mysticism in the literary work of Paulo Coelho]. Andreyevskiy vestnik. [Andrew’s Bulletin]. 1 (11). [in Russian].
Переглядів анотації: 210
Авторське право (c) 2022 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
