Кобза та бандура в Україні: регіональні аспекти

  • V. Klapchuk Аспірантка Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя https://orcid.org/0000-0002-0936-2142
Ключові слова: кобза, бандура, лютне подібні інструменти, приструнки, харківська бандура, київська бандура, полтавська бандура

Анотація

Метою статті є розкриття понять кобза та бандура, вивчення історичних шляхів їх розвитку, що уособлювало українське культурне надбання. У вітчизняній історіографії досі відсутні спеціальні дослідження цієї тематики. Наукові підходи базуються на застосуванні принципу історизму, загально-наукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизування та ін.). Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні походжень понять «кобза» та «бандура», специфіки змін конструкції інструментів під час побутування в Україні. Висновки. На основі історичних фактів вивчено обставини появи цих музичних інструментів від перших згадок до загального поширення на українській землі на основі аналізу різних дослідницьких версій. Бандура – це лютнеподібний інструмент, аналоги якого були поширені в середньовічній Європі. Кобза, згідно найбільш поширеної теорії, є азійського походження. Традиційно, музикантів, які грали на кобзах, називали кобзарями. Однак такий виконавець міг тримати і бандуру в руках, яка досить схожа на кобзу, тож його все одно називатися кобзарем. Останній зразок української кобзи – інструмент О. Вересая. Кобза та бандура першої стадії (до XVIIIстоліття) були лютнеподібними інструментами, струни розміщувалися лише на грифі, у кобзи – 3 струни, у бандури 5–6. Кобза та бандура другої стадії (з другої половини XVIII століття) має приструнки. Граючи на кобзі, виконавець укорочував струни на грифі, поєднуючи це з щипком відкритих струн. Граючи на бандурі виконавець застосую щипок пальцем з потрібної відкритої струни. Модернізація бандури здійснювалася протягом тривалого часу. На основі трьох типів конструкції склались три найвідоміші виконавські школи: харківська, київська та полтавська. Ці школи мають різні конструкції бандур, відрізняються способом гри на інструменті. Удосконалення конструкції бандури сприяло значному розширенню виконавського репертуару, який збагатився творами як традиційних композиторів, так і сучасних. Це нова сучасна музика, яка являє собою переплетення традиційних стилів з елементами джазу, експресіонізму, імпресіонізму тощо. Композитори додали бандурі нового звучання, відкрили новітні способи звуковидобування на бандурі, значно доповнили технічні можливості виконавця.

Посилання

1. Czartoryski, A. (1828). Słowniczek wyrazów polskich znaczących narzędzia muzyczne niegdyś w woyskowym i pokoiowem używaniu będące [Glossary of Polish words meaning musical tools once in military and peacetime use]. Czasopism naukowy księgozbioru publicznego im. Ossolińskich [Scientific journals of the public book collection the Ossolińskis], 1, 81–88. [in Polish].
2. Roguski, G. (1927). Słowniczek muzyczny [Music Glossary]. Warszawa: M. Arcta. [in Polish].
3. Sachs, C. (1975). Historija instrumentow muzycznych [History of musical instruments]. Warsawa: PWM. [in Polish].
4. Zelazko, A. (n.d.). Bandura [Bandura]. Enciclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/art/bandura [in English].
5. Antonovych, V. (1995). Moia spovid’: Vybrani istorychni ta publitsystychni tvory [My confession: Selected historical and journalistic works]. K.: Lybid’. [in Ukrainian].
6. Bashtan, S. V. (1998). Pam’iati vydatnoho ukrains’koho myttsia – I. M. Skliara [In memory of the outstanding Ukrainian artist – I. M. Sklyar]. Bandura [Bandura], 63–64, 30–35. [in Ukrainian].
7. Dvoretskiy, I. (1976). Latinsko-russkiy slovar (2th ed.) [Latin-Russian Dictionary]. Moskva: Russkiy yazyk.[in Russian].
8. Yemets’, V. (1923). Kobza j kobzari [Kobza and kobzari]. Berlin. [in Ukrainian].
9. Zinkiv, I. (2013). Bandura iak istorychnyj fenomen [Bandura as a historical phenomenon]. Kyiv: IMFE im. M. T. Ryl’s’koho. [in Ukrainian].
10. Kornij, L. P. (1976). Do pytannia metodolohii doslidzhennia ukrains’ko bolhars’kykh vzaiemozv’iazkiv [To the question of the methodology of the study of Ukrainian-Bulgarian mutual relations]. Ukrains’ke muzykoznavstvo – [Ukrainian musicology], 11, 81–92. [in Ukranian].
11. Kushpet, V. H. (1995). Natsional’ne muzykuvanniai «vijna» samykh z soboiu [National music is a «war» with ourselves]. Pam’iatky Ukrainy: istoriia ta kul’tura [Memory of Ukraine: history and culture],1, 2–4. [in Ukrainian].
12. Panasiuk, I. V. (2012). Formuvannia ukrains’koi profesijno akademichnoi bandurnoi shkoly u sotsiokul’turnomu konteksti [The formation of the Ukrainian professional-academic bandura school in the socio-cultural context]. Naukovi zapysky Ternopil’s’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuk [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University Volodymyr Hnatiuk], (2), 59–64. [in Ukrainian].
13. Preobrazhenskiy, A. (1910–1914). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Moskva. [in Russian].
14. Prokopenko, N. (1977). Kobza i bandura: Problemy istorii i rekonstruktsii [Kobza and Bandura: Problems of History and Reconstruction]. Kiyev. [in Russian].
15. Rigelman, A. (1847). Letopisnoye povestvovaniye o Maloy Rossii i eye narode i kazakakh voobshche: Tr. 1785–1786 g [Annalistic narrative about Little Russia and its people and Cossacks in general: Tr. 1785–1786]. Moskva: Univer. tip. [in Russian].
16. Sidlets’ka, T. I. (2010). Shliakhy vynyknennia ta rozvytku kobzy i bandury v Ukraini [Ways of origin and development of kobza and bandura in Ukraine]. Naukovi zapysky Rivnens’koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu [Scientific notes of the Rivne State Humanities University], (16), 14– 19. [in Ukrainian].
17. Step ta Volia kozats’ka dolia [Step and Volya Cossack destiny]. Retrieved from URL: http://www.kozatstvo.net.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=1395 [in Ukranian].
18. Famintsyn, A. (1995). Domra i srodnyye ey muzykalnyye instrumenty russkogo naroda (Balalayka. kobza. bandura. torban. gitara): ist. ocherk s mnogochislennymi risunkami i notnymi primerami [Domra and related musical instruments of the Russian people (Balalaika, kobza, bandura, torban, guitar): ist. essay with numerous drawings and musical examples]. SPb: Aleteyya. [in Russian].
19. Fasmer, M. (1950–1958). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Т. II. Moskva. [in Russian].
20. Fasmer, M. (1950–1958). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Т. I. Moskva. [in Russian].
21. Findeyzen, N. (1928). Ocherki po istorii muzyki v Rossii s drevneyshikh vremen do kontsa XVIII veka [Essays on the history of music in Russia from ancient times to the end of the 18th century]. Moskva: Muzsektor. [in Russian].
22. Khaj, M. (1994). Husli, bandura i kobza iak instrumenty riznykh faz evoliutsii ukrains’koi epichnoi tradytsii [Gusli, bandura and kobza as instruments of different phases of the evolution of the Ukrainian epic tradition]. Kyiv. [in Ukrainian].
23. Khotkevych, H. (1930). Muzychni instrumentu ukrains’koho narodu [Musical instruments of the Ukrainian people]. Kharkiv: DVU. [in Ukrainian].
24. Khotkevych, H. (1930). Pidruchnyk hry na banduri [Textbook of playing the bandura]. Kharkiv: DVU. [in Ukrainian].
25. Cherkas’kyj, L. (2003). Ukrains’ki narodni muzychni instrumenty [Ukrainian folk musical instruments]. Kyiv: Tekhnika. [in Ukrainian].
26. Yavornitskiy, D. (1892). Istoriya zaporozhskikh kozakov [History of the Zaporozhye Cossacks]. Sankt-Peterburg: Tip. I. N. Skorokhodova. [in Russian].
27. Yaschenko, L. (1970). Derzhavna zasluzhena kapella bandurystiv Ukrains’koi RSR [State Honored Chapel of Bandurists of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Muzychna Ukraina. [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 134
Опубліковано
2023-05-01
Як цитувати
Klapchuk, V. Кобза та бандура в Україні: регіональні аспекти. Література та культура Полісся, Vol 107, no 21f, May 2023, pp 177-89, doi:10.31654/2520-6966-2022-21f-107-177-189.
Розділ
Краєзнавство та історія культури