Кобза та бандура в Україні: регіональні аспекти
Анотація
Метою статті є розкриття понять кобза та бандура, вивчення історичних шляхів їх розвитку, що уособлювало українське культурне надбання. У вітчизняній історіографії досі відсутні спеціальні дослідження цієї тематики. Наукові підходи базуються на застосуванні принципу історизму, загально-наукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизування та ін.). Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні походжень понять «кобза» та «бандура», специфіки змін конструкції інструментів під час побутування в Україні. Висновки. На основі історичних фактів вивчено обставини появи цих музичних інструментів від перших згадок до загального поширення на українській землі на основі аналізу різних дослідницьких версій. Бандура – це лютнеподібний інструмент, аналоги якого були поширені в середньовічній Європі. Кобза, згідно найбільш поширеної теорії, є азійського походження. Традиційно, музикантів, які грали на кобзах, називали кобзарями. Однак такий виконавець міг тримати і бандуру в руках, яка досить схожа на кобзу, тож його все одно називатися кобзарем. Останній зразок української кобзи – інструмент О. Вересая. Кобза та бандура першої стадії (до XVIIIстоліття) були лютнеподібними інструментами, струни розміщувалися лише на грифі, у кобзи – 3 струни, у бандури 5–6. Кобза та бандура другої стадії (з другої половини XVIII століття) має приструнки. Граючи на кобзі, виконавець укорочував струни на грифі, поєднуючи це з щипком відкритих струн. Граючи на бандурі виконавець застосую щипок пальцем з потрібної відкритої струни. Модернізація бандури здійснювалася протягом тривалого часу. На основі трьох типів конструкції склались три найвідоміші виконавські школи: харківська, київська та полтавська. Ці школи мають різні конструкції бандур, відрізняються способом гри на інструменті. Удосконалення конструкції бандури сприяло значному розширенню виконавського репертуару, який збагатився творами як традиційних композиторів, так і сучасних. Це нова сучасна музика, яка являє собою переплетення традиційних стилів з елементами джазу, експресіонізму, імпресіонізму тощо. Композитори додали бандурі нового звучання, відкрили новітні способи звуковидобування на бандурі, значно доповнили технічні можливості виконавця.
Посилання
2. Roguski, G. (1927). Słowniczek muzyczny [Music Glossary]. Warszawa: M. Arcta. [in Polish].
3. Sachs, C. (1975). Historija instrumentow muzycznych [History of musical instruments]. Warsawa: PWM. [in Polish].
4. Zelazko, A. (n.d.). Bandura [Bandura]. Enciclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/art/bandura [in English].
5. Antonovych, V. (1995). Moia spovid’: Vybrani istorychni ta publitsystychni tvory [My confession: Selected historical and journalistic works]. K.: Lybid’. [in Ukrainian].
6. Bashtan, S. V. (1998). Pam’iati vydatnoho ukrains’koho myttsia – I. M. Skliara [In memory of the outstanding Ukrainian artist – I. M. Sklyar]. Bandura [Bandura], 63–64, 30–35. [in Ukrainian].
7. Dvoretskiy, I. (1976). Latinsko-russkiy slovar (2th ed.) [Latin-Russian Dictionary]. Moskva: Russkiy yazyk.[in Russian].
8. Yemets’, V. (1923). Kobza j kobzari [Kobza and kobzari]. Berlin. [in Ukrainian].
9. Zinkiv, I. (2013). Bandura iak istorychnyj fenomen [Bandura as a historical phenomenon]. Kyiv: IMFE im. M. T. Ryl’s’koho. [in Ukrainian].
10. Kornij, L. P. (1976). Do pytannia metodolohii doslidzhennia ukrains’ko bolhars’kykh vzaiemozv’iazkiv [To the question of the methodology of the study of Ukrainian-Bulgarian mutual relations]. Ukrains’ke muzykoznavstvo – [Ukrainian musicology], 11, 81–92. [in Ukranian].
11. Kushpet, V. H. (1995). Natsional’ne muzykuvanniai «vijna» samykh z soboiu [National music is a «war» with ourselves]. Pam’iatky Ukrainy: istoriia ta kul’tura [Memory of Ukraine: history and culture],1, 2–4. [in Ukrainian].
12. Panasiuk, I. V. (2012). Formuvannia ukrains’koi profesijno akademichnoi bandurnoi shkoly u sotsiokul’turnomu konteksti [The formation of the Ukrainian professional-academic bandura school in the socio-cultural context]. Naukovi zapysky Ternopil’s’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuk [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University Volodymyr Hnatiuk], (2), 59–64. [in Ukrainian].
13. Preobrazhenskiy, A. (1910–1914). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Moskva. [in Russian].
14. Prokopenko, N. (1977). Kobza i bandura: Problemy istorii i rekonstruktsii [Kobza and Bandura: Problems of History and Reconstruction]. Kiyev. [in Russian].
15. Rigelman, A. (1847). Letopisnoye povestvovaniye o Maloy Rossii i eye narode i kazakakh voobshche: Tr. 1785–1786 g [Annalistic narrative about Little Russia and its people and Cossacks in general: Tr. 1785–1786]. Moskva: Univer. tip. [in Russian].
16. Sidlets’ka, T. I. (2010). Shliakhy vynyknennia ta rozvytku kobzy i bandury v Ukraini [Ways of origin and development of kobza and bandura in Ukraine]. Naukovi zapysky Rivnens’koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu [Scientific notes of the Rivne State Humanities University], (16), 14– 19. [in Ukrainian].
17. Step ta Volia kozats’ka dolia [Step and Volya Cossack destiny]. Retrieved from URL: http://www.kozatstvo.net.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=1395 [in Ukranian].
18. Famintsyn, A. (1995). Domra i srodnyye ey muzykalnyye instrumenty russkogo naroda (Balalayka. kobza. bandura. torban. gitara): ist. ocherk s mnogochislennymi risunkami i notnymi primerami [Domra and related musical instruments of the Russian people (Balalaika, kobza, bandura, torban, guitar): ist. essay with numerous drawings and musical examples]. SPb: Aleteyya. [in Russian].
19. Fasmer, M. (1950–1958). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Т. II. Moskva. [in Russian].
20. Fasmer, M. (1950–1958). Etimologicheskiy slovar russkogo yazyka [Etymological dictionary of the Russian language]. Т. I. Moskva. [in Russian].
21. Findeyzen, N. (1928). Ocherki po istorii muzyki v Rossii s drevneyshikh vremen do kontsa XVIII veka [Essays on the history of music in Russia from ancient times to the end of the 18th century]. Moskva: Muzsektor. [in Russian].
22. Khaj, M. (1994). Husli, bandura i kobza iak instrumenty riznykh faz evoliutsii ukrains’koi epichnoi tradytsii [Gusli, bandura and kobza as instruments of different phases of the evolution of the Ukrainian epic tradition]. Kyiv. [in Ukrainian].
23. Khotkevych, H. (1930). Muzychni instrumentu ukrains’koho narodu [Musical instruments of the Ukrainian people]. Kharkiv: DVU. [in Ukrainian].
24. Khotkevych, H. (1930). Pidruchnyk hry na banduri [Textbook of playing the bandura]. Kharkiv: DVU. [in Ukrainian].
25. Cherkas’kyj, L. (2003). Ukrains’ki narodni muzychni instrumenty [Ukrainian folk musical instruments]. Kyiv: Tekhnika. [in Ukrainian].
26. Yavornitskiy, D. (1892). Istoriya zaporozhskikh kozakov [History of the Zaporozhye Cossacks]. Sankt-Peterburg: Tip. I. N. Skorokhodova. [in Russian].
27. Yaschenko, L. (1970). Derzhavna zasluzhena kapella bandurystiv Ukrains’koi RSR [State Honored Chapel of Bandurists of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Muzychna Ukraina. [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 134
Авторське право (c) 2022 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.