Інтерпретаційна парадигма творчості В. Домонтовича

  • O. M. Kaplenko доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: В. Домонтович, нтерпретаційна парадигма, неокласики

Анотація

У статті відображено етапність формування інтерпретаційної парадигми художньої творчості Віктора Домонтовича, людини виняткових здібностей і талантів, яскравої, інтелектуальної постаті в українському науковому й літературному світі. Станом на сьогодні, звичайно ж, маємо вже більш-менш усталену академічну версію прочитання художньої творчості цього митця, адже В. Домонтович нарешті вивчається у профільних класах старшої школи. Проте шлях до справжнього Домонтовича ще триває. Парадигма авторських концепцій бачення художніх домінант творчості письменника охоплює кілька позицій. У статті пропоновано актуалізувати погляди насамперед Ю. Шереха-Шевельова, який відносить Домонтовича до неокласиків. Зазвичай до неокласиків зараховують групу поетів – Максима Рильського, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Освальда Бургардта (пізніше Юрія Клена) і Михайла Драй-Хмару. Проте дослідник реставрує процесуальність формування цієї групи і чітко вписує Домонтовича у цю хронологію, зазначаючи, що В. Домонтович стоїть ближче до початку групи ніж М. Рильський і М. Драй-Хмара. М. Шкандрій кодифікує В. Домонтовича як авангардиста насамперед через прагнення до зміни та деканонізації класики й визнаних авторитетів, формальні експерименти. Натомість С. Павличко відзначає певну спорідненість ідей В. Домонтовича з ідеями екзистенціалізму, адже на перше місце у творах письменника виходить конфлікт раціонального та ірраціонального начал у нашій свідомості. Дослідниця Ю. Загоруйко акцентує увагу на психологізації романів В. Домонтовича та впливах фройдизму. Найбільш розлогими сучасними дослідженнями творчості В. Домонтовича стали монографії В. Агеєвої та М. Гірняк, де дослідниці розглядають художній доробок письменника в контексті становлення й розвитку модернізму, зокрема інтелектуальної прози.

Посилання

1. Aheieva, V. (2006). Poetyka paradoksa. Intelektualna proza Viktora Petrova-Domontovycha [The paradox poetics. Victor Petrov-Domontovych’s intellectual prose]. Kyiv: Fakt, 432 s. [in Ukrainian].
2. Hirniak, M. (2008). Taiemnytsia rozdvoienoho oblychchia. Avtorska svidomist v intelektualnii prozi Viktora Petrova-Domontovycha [The secret of a forked face. Author’s consciousness in the intellectual prose of Viktor Petrov-Domontovych]. Lviv: Litopys, 2008. 286 s.
3. Domontovych, V. Povni teksty tvoriv [The full texts]. Biblioteka ukrainskoi literatury: veb-sait. URL: // https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=287 (data zvernennia: 25.02.2021) [in Ukrainian].
4. Zahoruiko, Yu. (1992). Mytets nezvychainoi doli (Viktor Petrov-Domontovych) [The artist of unusual fate (Victor Petrov-Domontovych)]. Slovo i chas. №7. S.10‒16 [in Ukrainian].
5. Pavlychko, S. (1997). Dyskurs modernizmu v ukrainskii literaturi [The discourse of modernism in the Ukrainian literature]. Kyiv: Lybid. 447 s. [in Ukrainian].
6. Shevelov, Yu. (1998). Shostyi u groni: V. Domontovych v istorii ukrainskoi prozy [The sixth in the cluster: V. Domontovych in the history of Ukrainian prose]. Porohy i zaporizhzhia: Literatura. Mystetstvo. Ideolohii: u 2-kh t. Kharkiv: Folio. Tom 2. S. 98‒135 [in Ukrainian].
7. Shkandrii, M. (1993). Ukrainskyi prozovyi avanhard 20-kh rokiv [The Ukrainian prose avant-garde of the 1920s]. Slovo i chas. №8. S. 52‒59 [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 18
Опубліковано
2021-08-18
Як цитувати
.
Розділ
Літературознавство