Гетеротопія художнього простору у горорі

  • M. O. Borzova М. О. Борзова аспірантка 4 року навчання у Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-5881-2963
Ключові слова: горор, література жахів, Стівен Кінґ, гетеротопія, художній простір, локус, Мішель Фуко

Анотація

Від зображених Стівеном Кінґом локусів мурашки йдуть по шкірі. Проте, такий ефект досягається не завдяки страхітливості декорацій. У творах американського письменника тлом для сюжетних подій часто постають буденні, звичні простори, які наділені низкою незвичних властивостей.

Розмірковуючи над локусом готелю «Оверлук» у романі «Сяйво» («The Shining», 1977), автор зауважує: «…номери готелів зазвичай самі по собі викликають страх, чи не так?». У художньому світі горорів Кінґа страх можуть викликати й інші, здавалось б, цілком безпечні місця – скажімо, бібліотека. Саме вона і стає квінтесенцією жаху в оповіданні «Бібліотечний поліцейський» («The Library Policeman»), яке було вперше опубліковане у збірці «Чотири після півночі» («Four Past Midnight», 1989).

Експлікувати природу художніх просторів у горорі можуть їхні гетеротопні властивості. Зосередженість гетеротопії на опозиціях, здатність поєднувати їх у межах одного фізичного простору стає єднальною ланкою із горором. Відтак, мета цієї статі – дослідити художній простір гетеротопії у жахах Стівена Кінґа, окреслити його специфіку.

В аналізі локусу бібліотеки в оповіданні «Бібліотечний поліцейський» ми покладаємося на теорію гетеротопії Мішеля Фуко, а також на напра- цювання американських дослідників Ґері та Мері Редфордів.

Є підстави вважати, що простір гетеротопії дозволяє горору утримувати зв’язок між реальним світом читача і фікційним світом художнього твору.

Ця властивість гетеротопії є визначальною, адже дозволяє горору реалізувати його головну функцію – афективну. Крім того, гетеротопії пов’язані з трансформацією суб’єктивності. Гетеротопні простори ніби резонують із простором свідомості і пам’яті протагоністів та оприявнюють їхній травматичний досвід, болісні переживання, нав’язливі прагнення і бажання.

Ми також вважаємо, що концепція гетеротопії виявляється продуктивною принагідно до метафікційних властивостей горору.

Посилання

References
1. Kniukh, O. M. (2019). Modeliuvannia heterotopii u literature. Rol panoptykumu [Modeling of Heterotopias in Literature. The Role of the Panopticum]. Heopoetychni studii: Geopoetical studies – Geopoetical studies: Geopoetical studies: almanakh. H. Semeryn (Ed.). No. 4. Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». P. 70–75 [in Ukrainian].
2. Kovalenko, D. O. (2018). Modeliuvannia obraziv chasoprostoru v suchasnomu ukrainskomu romani [Modeling of space-time images in the modern Ukrainian novel]. Kyiv: Instytu literatury im. T.H. Shevchenka. P. 215. [in Ukrainian].
3. Musii, V. B. (2022). Pryhody heroia «Dolchevity» R. Malynovskoho u prostori heterotopii [The Adventures of the Hero of «Dolchevita» by Roman Malynovsky in Space of Heterotopia]. Sultanivski chytannia: zb. statei – Sultan’s reading. I. Kozlyk (Main ed. and others). P. 76–84. [in Ukrainian].
4. Shnaider, V. O. (2018). Praktyka «mezhuvannia» socialnoho prostoru iak rozdil chuttievoho [The Practice of «Limitation» of Social Space as a Division of the Sensual]. Kyiv: Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska akademiia». P. 87. [in Ukrainian].
5. Cáceres, J. L. (2017). Borges es un autor que le causa estupor a Stephen King. El Telégrafo. URL: https://www.eltelegrafo.com.ec/noticias/cultura/ 7/borges-es-un-autor-que-le-causa-estupor-a-stephen-king (Last accessed: 27.04.2023). [in Spanish].
6. Carroll, N. (1990). The Philosophy of Horror or Paradoxes of the Heart. Routledge. 256 p. [in English].
7. Constance, M. (1986). Library Anxiety: A Grounded Theory and Its Development. East Carolina University. 8 p. URL: https://crl.acrl.org/index. php/crl/article/view/16423/17869 (Last accessed: 27.04.2023) [in English].
8. Curto, G. (2017). Chaos and Borges: a Map of Infinite Bifurcations. Anuari De Filologia. Literatures Contemporànies. No. 7. P. 33–47.
9. Fitzsimmons, P. (2018). Turning Dark Pages and Transacting with the Inner Self: Adolescents. In K, Corstorphine & L. Kremmel (Eds.), The Palgrave Handbook to Horror Literature. London: Palgrave Macmillan. P. 101–112. [in English].
10. Foucault, M. (1967). Of Other Spaces: Utopias and Heterotopias. Architecture /Mouvement/ Continuité . 9 p. URL: https://web.mit.edu/allanmc/ www/foucault1.pdf (Last accessed: 27.04.2023) [in English].
11. Foucault, M. (2018). The Order of Things an Archaeology of the Human Sciences. Routledge. 448 p. [in English].
12. Infante, I. (2001). Abominable Mirrors: On the «Macabre» Hyperfictions of Jorge Luis Borges. University of Pittsburgh. https://www.borges.pitt. edu/sites/default/files/1212.pdf (Last accessed: 21.02.2023). [in English].
13. Joshi, S. T. (2001). The Modern Weird Tale: A Critique of Horror Fiction. McFarland & Company. 288 p. [in English].
14. King, S. (2010). Danse Macabre. Gallery Books. 512 p.
15. King, S. (1991). The Library Policeman. Hodder and Stoughton. 200 p. [in English].
16. Radford, G., Radford, M., Lingel, J. (2015). The Library as Heterotopia: Michel Foucault and the Experience of Library Space. Journal of Documentation. 2015. Vol. 71, No 4. P. 733–751. [in English].

Переглядів анотації: 26
Опубліковано
2023-11-26
Як цитувати
Borzova, M. Гетеротопія художнього простору у горорі. Література та культура Полісся, Vol 109, no 23f, Nov. 2023, pp 209-1, doi:10.31654/2520-6966-2023-23F-109-209-219.
Розділ
Літературознавство