Психолого-лінгвістичне обґрунтування теорії і практики художнього перекладу

  • A. S. Zelenko доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
  • N. O. Bondar кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: художній переклад, когнітивна лінгвістика, загальна психологія

Анотація

У розвідці автори статті психолого-лінгвістично обґрунтовують теорію лінгвостилістичної дисципліни "Художній переклад". Вони це роблять на основі утверджуваного когнітивною наукою принципу парадигмальності. Автори розрізняють еволюційну парадигмальність науки й парадигми у певній науці. У цьому випадку мова заходить про міжпредметність у методиці навчання. Береться до уваги, що на сучасному етапі в науці перевалює психологія. Зумовлений когнітивною парадигмою принцип спрямовує викладачів курсу художнього перекладу на оперування категорією загальної психології свідомістю та соціальною й етнічною свідомістю відповідно соціальної й етнічної психології. Автори статті вказують, що ними використовується обґрунтоване вітчизняним психологом М.Я. Гротом й утверджене у навчальному процесі педагогом Х. А. Екебладом положення про тріадність вищої форми психічної діяльності свідомості. Для обґрунтування теорії художнього перекладу вони залучають категорії елітника та гармонії. Синтезує названі категорії основоположний у змісті свідомості
емотивний компонент. Він поєднує два інші, зокрема фізіологічний та соціальний. Компонентний аналіз свідомості обґрунтовує глибинність етнічної свідомості,
зумовлену значущістю у структурі пізнання емоцій. Констатоване обґрунтовує специфіку художнього перекладу в аспектах змісту та форми.

Посилання

1. Grot N.Ya. Psihologіya chuvstvovanii v eya istorіi i glavnih osnovah. – Sankt-Peterburg :Tipografіya imperatorskoi akademii nauk, 1879–1880.
2. Grot N.Ya. K voprosu o reforme logiki. Opit novoi teorіi umstvennih processov. Izdanіe instituta F.A. Brokgauza v Leipcige, 1882. 349 s.
3. Grot N.Ya. K voprosu o klassifikacіi nauk (Nauchno-populyarnii etyud). – Sankt-Peterburg: Tipografіya A.S. Suvorina, 1884. 70 s.
4. Zelenko A.S. Problemi semasіologії v aspektі evolyucії lіngvіstichnih paradigm (semantika pragmatiki, paradigmatiki I sintagmatiki): monografіya. – Nіjin, NDU іm. M.Gogolya, 2016. 355 s.
5. Kedrrov B.M. Klassifikaciya nauk, prognoz K.Marksa o nauke buduschego. M.: Misl, 1985. 540 s.
6. Kіrієnko K.V. Kategorіya konceptu u naukovіi teorії prof. A.S. Zelenka / Naukovі zapiski. Fіlologіchnі nauki. Kniga № 3. Nіjin, 2015. S. 52–57.
7. Kіrієnko K.V. Kategorіya kartini svіtu v naukovіi koncepcії prof. A.S. Zelenka // Naukovі zapiski Ostrozkoї akademії. Serіya "Fіlologіchna". Vipusk 58. Ostrog, 2015. S. 36–39.
8. Kostyuk G.S. K voprosu o psihologicheskih zakonomernostyah / "Voprosipsihologii", 1955. №1. S. 18–28.
9. Kostyuk G. S. Metodologicheskie I teoreticheskie problemi psihologii / Otv. red. E.V. Shorohova. M., 1988.
10. Semenenko L. L. Vіd konceptu do znachennya slova // Naukovі zapiski Ostrozkoї akademії. Serіya "Fіlologіchna". Vipusk 58. Ostrog, 2015. S. 18–20.
11. Chelpanov G. I. Problemi prostranstva v svyazi s ucheniem ob apriornosti i vrojdennosti. Ch. 1, 2. K., 1896–1904.
12. Chelpanov G.I. Vvedenie v eksperimentalnuyu psihologiyu. M., 1915.
13. Ekeblad H.A. Opit obozrenіya biologo-psihologacheskago izsledovanіya sposobnostei chelovecheskago duha. Sankt-Peterburg, 1872. 462 s.

Переглядів анотації: 81
Опубліковано
2018-11-26
Як цитувати
Zelenko, A. S., і N. O. Bondar. Психолого-лінгвістичне обґрунтування теорії і практики художнього перекладу. Література та культура Полісся, Vol 93, no 11f, Nov. 2018, pp 208-20, doi:10.31654/2520-6966-2018-11f-93-208-220.