Лінгво-гносеологічний аналіз соціального компонента свідомості
Анотація
Пропонована стаття схематично відтворює зміст четвертої книги монографії, присвяченої психологічному обґрунтуванню реформування вищої
школи суверенної України. Проблема розв’язується в аспекті когнітивно орієнтованої методології соціальної педології. Її основу складають принципи парадигмальності та міжпредметності. Реалізуються вони цілою низкою аспектів. На основі цього апарату визначаються об’єкт тріадна свідомість та цивілізаційно сформований елітник. Тому присвячена друга й третя книги. Об’єкт і предмет взаємозв’язані. Предмет кваліфікується антропологізованим носієм свідомості. Категорія свідомості використовується для характеристики трансформатора соціального функціонування людини. Саме на основі аналізу структури свідомості визначається співвідношення категорій самоусвідомлення соціального трансформатора та
функціонування самоорганізуючої, емпірично функціонуючої матерії. На основі гносеологічного аспекту обґрунтовується взаємозв’язок названих
категорій. Мова заходить про емпірично функціонуючу матерію і її апріорно виділеного свідомісного елітника. Парадигмальний принцип пояснює
еволюцію саме пізнання апріорним компонентом. Залучення лінгвістичного аспекту дає можливість констатувати, що внутрішня форма звукової членороздільної мови постає соціальним мемним регулятором для пізнання елітником взаємодії апріорного чинника з рештою самоорганізуючої емпірично функціонуючої матерії. Це реалізується на етапі когнітивної науки синтезом мовознавства і психології. Співвідношення парадигмальності самопізнання й еволюції квантово членованої самоорганізуючої емпірично функціонуючої матерії дає підстави свідомісному носію пізнавати закономірності його взаємодії з нею і на основі цього формувати гармонійну конструкцію соціологізованої взаємодії з емпірично формованою цивілізаційною системою.
Посилання
2. Kiriienko, K. V. (2017). Suhestyvna funktsiia movnykh zasobiv nimetskomovnoho mahichnoho dyskursu: mahisterska robota [Suggestive function of language means of German-language magical discourse]. Starobilsk (mashynopys) [in Ukrainian].
3. Kovbasiuk, L. A., Romanova, N. L. (2008). Suchasni linhvistychni teorii: lektsiini, praktychni, samostiini moduli, testy [Modern linguistic theories: lectures, practical, independent modules, tests]. Kherson: Vyd-vo KhDU [in Ukrainian].
4. Dobronravova, I. S., Rudenko, O. V., & Sydorenko, L. S. (2018). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [Methodology and organization of scientific research]. I. S. Dobronravova, O. V. Rudenko (Ed.). Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet» [in Ukrainian].
5. Svaab, D. (2016). Mi – ce mozok [We are the brain] Harkiv: Klub simejnogo dozvillya [in Ukrainian].
6. Chelpanov, G. (1896). Problema vospriyatiya prostranstva v svyazi s ucheniem ob apriornosti i vrozhdennosti [The problem of reproduction of space in
connection with learning about apriority and congenitality]. Kyiv. (Vol. I) [in Russian].
7. Chelpanov, G. (1904). Problema vospriyatiya prostranstva v svyazi s ucheniem ob apriornosti i vrozhdennosti [The problem of reproduction of space in
connection with learning about apriority and congenitality]. Kyiv. (Vol. II) [in Russian].
8. Staddon John. Scientific method: How science works, fails to work and pretends to work. Rentlage Teylor & Fransis, 2018.
Переглядів анотації: 93
Авторське право (c) 2021 Література та культура Полісся
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
