Кросс-опусний «Вертер»: трансгресія образу героя Й. В. Гете

  • L. L. Kornieieva кандидат філософських наук, доцент кафедри слов’янської філології, компаративістики й перекладу Ніжинського державного университету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: Й. В. Ґете, «Страждання юного Вертера», кросс-опусний художній світ

Анотація

Роман Йоганна Вольфганга Гете «Страждання молодого Вертера» досліджується у статті з точки зору його переосмислення у вторинних текстах. Автор звертає увагу на те, як на основі оригінального первинного твору формується особливий вторинний кросс-опусний художній світ, та на те, які перетворення відбуваються з образом головного героя. Сюжет і герої роману Ґете, а також пов’язані з ними мотиви, деталі, алюзії зустрічаються сьогодні в театрі, кіно та інших видах академічного мистецтва, й навіть у масовій культурі. Усі численні посилання на первинний текст Ґете не лише свідчать про незмінну важливість цього видатного літературного твору для європейської культури, але й дають змогу простежити природу й особливості його розуміння публікою. Існують певні характерні особливості первинного тексту та вторинних текстів. Первинний текст, як правило, вищий за своїми художньо-естетичними якостями, більш значущий за проблематикою та ідейним змістом. Втім, вторинні тексти зазвичай ближчі до розуміння і світогляду реального масового реципієнта, вони
простіші, зрозуміліші та доступніші. Вторинні тексти створюють особливий художній світ, відмінний від оригіналу. Ці відмінності співвідносяться зі світосприйняттям пересічного читача і відображають саме його смаки, переконання, бачення та розуміння оригінального тексту. Вторинні твори представляють художній світ, створений саме читачем-реципієнтом, оскільки читач і масове суспільство в цілому є одночасно і автором вторинного тексту. Вторинні тексти формують особливий художній світ, який можна назвати «кросс-опусним». Кросс-опусний художній світ відрізняється від художнього світу первинного твору, але в той же час кросс-опусний художній світ має певну цілісність і свої особливості. Кросс-опусний художній світ визначається і формується властивостями масової культури. Мають значення панівні художні смаки та світоглядні установки. У романі «Страждання юного Вертера» Й. В. Ґете представлена поліфонія мотивів, думок, ідей. Цей твір занурений у глибокі культурно-історичні зв’язки. На відміну від роману Ґете, усе різноманіття його кросс-опусних транскрипцій зосереджено на єдиному мотиві нещасливого, нерозділеного кохання, що доводить героя до самогубства. Інших психологічних подразників і мотивацій, як правило, немає. Створений Й. В. Ґете складний, рельєфний і багатогранний образ у масовій культурі перетворюється у лінійний і «плоский» образ романтичного героя.

Посилання

1. Elschenbroich, Adalbert, «Miller, Johann Martin» in: Neue Deutsche Biographie 17 (1994), S. 514-516 /Online-Version, URL: https://www.deutsche-biographie.de/gnd118784013.html#top
2. Evropejskaja pojezija HVІІ veka. Germanija (perevody L. Ginzburga). Paul’ Fleming Na smert’ gospodina Martina Opica. URL: https://wysotsky. com/0009/126.htm#193
3. Martin Opic, (1976). Obrazec soneta [Sample sonnet]. Koleso Fortuny. Stihi nemeckih pojetov v perevode L’va Ginzburga – Wheel of Fortune. Poems by German poets translated by Leo Ginzburg. Moscov, Progress [in Russian].
4. Opic, M. (1980). Kniga o nemeckom stihotvorstve [A book about German poetry]. Literaturnye manifesty zapadnoevropejskih klassicistov – Literary manifestos of Western European classicists. Moscov. [in Russian].

Переглядів анотації: 12
Опубліковано
2022-01-10
Як цитувати
.
Розділ
Літературознавство